Perohanych

Матеріал з Українські вікі
Перейти до:навігація, пошук

Perohanych, саме як користувач:Perohanych, це, перш за все, активний дописувач української Вікіпедії.

   <infobox theme="users" layout="stacked">
       <title source="Ім'я">
           <format> Пероганич Юрій Йосипович</format>
           <default> Perohanych</default>
       </title>
       <navigation>
       </navigation>
       

<format>

</format>

       
       <group>
           
               <label>Вікі:</label>
           
           
               <label>Реєстрація:</label>
               <default></default>
           
           
               <label>Редагувань:</label>
               <default></default>
           
           
               <label>Активність:</label>
           
           
               <label>Вік:</label>
           
           
               <label>Проживає:</label>
           
           
               <label>Рід діяльності:</label>
           
           
               <label>Освіта:</label>
           
           
               <label>Світогляд:</label>
           
           
               <label>Контакти:</label>
           
           
               <label>Особистий сайт:</label>
           
       </group>
       <group>
           
               <label>Уміння</label>

<format>

</format>

           
           
               <label>Мови</label>

<format>

</format>

           
       </group>
   </infobox>


Саме тому ми маємо чималий кавалок інформації в інтернеті про цю людину.


З Вікіпедії[ред.]

Ю́рій Перога́нич (укр.). Про мене є стаття у Вікіпедії


Автобіографічна довідка[ред.]

«Офіційно» про Юрія Пероганича написано на сторінці , як не дивно, Юрій Пероганич. Неформально — нижче.

Народився у селі Сможе у сім'ї сільських учителів (мама навчала дітей біології, батько — образотворчого мистецтва та музики). Хрестив мене православний священик, який раніше переохрестився з греко-католицької віри, щоб не бути висланим до Сибіру.

Освіта[ред.]

У Сможі закінчив 2 класи, потім 4 роки вчився в Сокалі, 7-й клас закінчував у Скольому на Львівщині, потім батьки переїхали на батьківщину матері і 8-й клас я закінчував у Козарах Чернігівської області.

За освітою — магістр міжнародного права (ІМВ КНУ ім. Т.Шевченка, 2000), інженер-економіст (КІНГ, 1986), технік-математик-програміст (КТЗТ, 1980). Ще закінчив дворічні вечірні курси механіків телерадіоапаратури (1980), Київські державні курси іноземних мов (англійська мова), школу водіїв (категорія B).

Кар'єра[ред.]

  • 1979—1991 — технік, інженер, інженер-програміст, старший інженер-математик на Обчислювальному центрі Південно-Західної залізниці
  • 1992 — заступник начальника Служби статистики Управління Південно-Західної залізниці
  • 1992—1993 — заступник начальника Управління статистики Укрзалізниці
  • 1993—2000 — заступник начальника Управління зовнішніх зв'язків Укрзалізниці
  • 2000 — головний консультант Комітету ВРУ з питань будівництва, транспорту і зв'язку
  • 2000—2001 — заступник директора видавництва Юнікон-Прес
  • 2001—2003 — помічник президента Асоціації міжнародних експедиторів України
  • 2003—2005 — директор Департаменту зовнішньоекономічних зв'язків Мінтрансу, Мінтрансзв'язку
  • 2005—2006 — начальник відділу інфраструктури інформатизації Держзв'язку Мінтрансзв'язку
  • 2006 — директор ГО «Асоціація ІТ-дистриб'юторів»
  • з 2007 — генеральний директор АПІТУ

Маю 3 роки стажу державної служби і 5-й ранг держслужбовця.

Робота в АПІТУ дає змогу спілкуватися з найвідомішими і найвпливовішими в Україні бізнесменами і менеджерами у сфері ІТ, державного управління ІТ, а також з колегами — лобістами інтересів інших сфер бізнесу.

Громадські обов'язки в ГО «?-05-0013Вікімедіа Україна» забирають увесь вільний від основної роботи і сім'ї час, проте дають можливість бути причетним до промоції вільних знань і фантастичного винаходу людства — Вікіпедії.

Перекладацька робота[ред.]

Переклав на українську:

  • 1999 — Конвенцію про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ),
  • 2006 — Підсумкові документи Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства.

Громадська робота[ред.]

В якості генерального директора АПІТУ є членом різних дорадчих органів при органах влади. Активно працював у Раді національних асоціацій товаровиробників та Раді підприємців при КМУ.

Ініціатор створення, а з 31 травня 2009 — член правління і виконавчий директор ГО «?-05-0015Вікімедіа Україна». Займаюся промоцією Вікіпедії й інших проектів Фонду Вікімедіа. Для цього готую та випускаю прес-релізи, даю інтерв'ю, виступаю на різних заходах.

Багато часу приділяю створенню і редагуванню статей у Вікіпедії. Намагаюся щодня створювати одну нову статтю у Вікіпедії. Наразі їх уже близько 1700.


Спорт[ред.]

З 1977 по 1983 займався скелелазанням та альпінізмом. Найвищий здобуток — підкорення гори Джан-Туган в ущелині Адил-Су на Північному Кавказі комбінованим маршрутом 3-Б категорії складності.

Окремі праці[ред.]

  • Пелещишин А., Пероганич Ю. «Формування суспільного авторитету ВНЗ через онлайн-енциклопедію Вікіпедія». Комп'ютерні науки та інформаційні технології: Матеріали 4-ї Міжнародної науково-технічної конференції CSIT-2009. — Львів: Видавництво ПП «Вежа і Ко», 2009, — С. 31-33 ISBN 987-966-2191-09-7, http://csit2009.org/

Деякі публікації[ред.]

  • 2010-10-30 Юрій Пероганич: «Де найкраще народитися?» «Дзеркало тижня» № 40 (820) 30 жовтня — 5 листопада 2010.
    В Україні жити краще, ніж у деяких багатших країнах. Зокрема у нас краще ніж у Росії, Білорусі чи Туреччині. І не тому, що українці тут народилися, а за об'єктивними показниками. Стаття написана на основі дослідження «Найкращі країни світу», проведеного американським тижневиком Newsweek.
  • 2008-11-15 Юрій Пероганич: застрягла десь між Еквадором та Індонезією» «Дзеркало тижня» № 43 (722) 15 — 21 листопада 2008.
    Аналітичний підрозділ журналу The Economist 16 вересня 2008 року опублікував доповідь «Порівняльний аналіз конкурентоспроможності індустрії інформаційних технологій у 2008 році». Висновок для України невтішний — за останній рік вона, з урахуванням включених до рейтингу двох нових країн (Бангладешу і Хорватії), змінила свою позицію з 56-го місця в 2007 році (з 64) на 57-ме в 2008 році (з 66). Зниження відбулося за всіма показниками, крім показника «Людський капітал», за яким Україна піднялася з 43-го на 37-ме місце.

Є автором однієї і співавтором 3-х книг транспортної тематики.

Захоплення[ред.]

Подорожі[ред.]

Відвідав 31 зарубіжну країну (у кого з'явиться бажання, на Вікіпедії Ви дійсно можете побачити 31 різнокольоровий прапорець країн, де ступала нога, ні, дві ноги, бо ж у нього їх дві, — Юрія Пероганича, о!)

Веб проекти[ред.]

Створив і підтримує сайти

На дозвіллі створив кілька сайтів для неприбуткових організацій, зокрема:

Вікі-нагороди[ред.]

Нагороджений найвищою вікі-нагородою у галузі зв’язків з громадськістю (14 січня 2011).

Див. також[ред.]

Щодо Вікії[ред.]

Користувач:Perohanych відомий нам як

  • засновник і продовжувач писати в проекті Комп'ютери в Україні
  • засновник і покидалець україномовного вікі-проекту Буча Wiki у 2011 році від Р.Х.

В інших вікі-проектах[ред.]