Kokach

Матеріал з Українські вікі
Перейти до: навігація, пошук
   <infobox theme="users" layout="stacked">
       <title source="Ім'я">
           <format> {{{Ім'я}}}</format>
           <default> Kokach</default>
       </title>
       <navigation>
       </navigation>
       
<format>
</format>
       
       <group>
           
               <label>Вікі:</label>
           
           
               <label>Реєстрація:</label>
               <default></default>
           
           
               <label>Редагувань:</label>
               <default></default>
           
           
               <label>Активність:</label>
           
           
               <label>Вік:</label>
           
           
               <label>Проживає:</label>
           
           
               <label>Рід діяльності:</label>
           
           
               <label>Освіта:</label>
           
           
               <label>Світогляд:</label>
           
           
               <label>Контакти:</label>
           
           
               <label>Особистий сайт:</label>
           
       </group>
       <group>
           
               <label>Уміння</label>
<format>
</format>
           
           
               <label>Мови</label>
<format>
</format>
           
       </group>
</infobox>
Добрий адміністратор
Всі думки відкотились
На задній план,-
Квадратура коня
Стисла мозок в капкан!

Телевізор, ноутбук,-
Це дитячі цяцьки,
Не рятують мене
Й стриптизерок цицьки...
~ Кока Черкаський про квадратуру коня


Файл:Kokach puvo 01.png
За добрим кухлем доброго пива

Kokach, він же Кока Черкаський, він же Микола Черкасенко, він же Генеральний Вурдалак, він же, як не дивно, Кость Павляк із Черкас — український письменник, поет, бард, а часом і адміністратор вікі-проекту Чоловікія.

Як адміністратор малоактивний. Мабуть, даються взнаки природні лінощі, притаманні людям бомонду. Проте, у чатіку власного Порталу часом з'являється.

Про себе[ред.]

Востаннє народився 1276 р, у Белфасті. До того неодноразово народжувався у різних точках Євразії. Потомственний мак-арій, почасти-лемко, почасти-вурдалак. Володіє сакральними знаннями про справжній український (мак-арійський) червоний борщ, уміє робити воду зі снігу та слона з мухи. Майстерно виконує власні пісні під 6-струнну (іспанську) гітару. Очі блакитні, взуття — 45 розміру.

Любить жінок, не любить підарасів.

Віддає перевагу натурпродукту.

Окрім нудного редагування вікі-проектів[ред.]

Про море пива[ред.]

Ми зустрілися з тобою цієї весни,
І з тих пір ти увійшла у життя моє й сни,
Розквітав підсніжник, прилітали шпаки,
І я твоєї попросив руки.
І ми стали жити, їсти і спати разом,
Нам співали солов’ї, неначе Йосип Кобзон,
Півень кукурікав, мед збирала бджола,
А ти ночами гірко плакала!
ПРИСПІВ:
Щоби я був щасливий –
Мені треба море пива,
А ще краще океан,
І щоб ти була щаслива.
А щоб ти була щаслива –
Я не знаю, що потрібно,
бо ж ти геть не любиш пива,
Бо воно тобі огидне!
Ось і квітень промайнув, а за ним травень теж,
Якщо довго щось шукати – то не факт, що знайдеш.
Риба нерестилась, конюшина цвіла,
А ти до мами в червні утекла.
Я прийшов зі зміни вранці, дуже спати хотів,
Думав, ти мені насиплеш, як завжди, голубців.
Ну а тебе десь не було, тож я напився, як пень,
Тудим-сюдим, глядь – а вже вересень!
ПРИСПІВ.
Я просив тебе вернутися, бо вже листопад,
Але ти така уперта, що ні кроку назад,
Відлітають журавлі, відлітають качки,
А ти ж так гарно прала сорочки!
Я не буду більше пити, ну хіба на свята,
Я куплю тобі такого, як ти хтіла кота,
Наскладав грошей тобі я на комбайн "Мулінекс”
І три книжки прочитав про секс.
ПРИСПІВ.
Ти – собі на умі, але ж я теж не лох,
Та іще ж мені щоночі сниться, наче ми вдвох.
Буду я тепер вживати тільки яблучний сік,
Повертайсь, бо скоро Новий Рік….
Я прийшов тебе украсти, але вже не вкраду:
Бо ти поїхала із іншим хлопцем у Хургаду,
Отака ось вийшла пісенька у мене сумна,
Ну а скоро вже нова весна…
ПРИСПІВ.

ТРАНС : збірка химерних оповідань[ред.]

Кока Черкаський

Анотація:

Книга черкаського письменника і музиканта, автора багатьох творів на сайті Гоголівської академії http://gak.com.ua. Транс — це перша збірка оповідань Коки Черкаського, проте він не є новачком у сучасній українській літературі. Презентацію книги у Києві можна вважати „Перші гаківські читання (Пергач)”, де за участі письменників та поетів Гоголівської академії і було прочитано оповідання „На тому кінці дроту”.

Дуже приємним є оформлення книги – оригінальна срібна обкладинка з блискучими написами і з зображенням вантажівки, на фоні карти північних областей України, та красиві малюнки (певні карикатури) на сторінках.

Книгу завершує незавершена розповідь про 42-річного заводського робочого, у якого відростає волосся, покращується зір і він стає секс-машиною і поступово перетворюється на антихриста, тим самим плекає надію, що невдовзі вийде закінчення, а разом з ним і нові творіння Коки Черкаського.

Особливістю творчості Коки Черкаського є „жива” мова героїв, особливий наголос, певний літературний „смайлик” або цікава розв’язка наприкінці твору, що не тільки прояснює фабулу, а й не рідко шокує читача. Тому назва книги відповідає не тільки назві оповідання, а й певному станові читачів.

Порівнюючи „Транс” з кулінарією – це вишукана солодко-гостра, цукрово-солена страва, яку слід вживати незалежно від віку та настрою. І незважаючи на „злі” жарти та достатню кількість трупів – настрій стає позитивним.



Виноски[ред.]


  1. Квадратура коня
  2. Пандемія
  3. Мене зажбурило в тумани
  4. Дуже тонко загострю гумор...
  5. Не покидай мене, надіє (собіратєльний образ)