Шансон

Матеріал з Українські вікі
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Файл:Шансон.JPG
Шансон в міфології древніх гопів
Багіня Шансону
Сядєм у тапьора за спіной
Посмотрітє, люді, на єго рукі
Ну давай, сиграй, мой золотой
Ти что ж такой совсєм сєдой?
Файл:Шансон 03.JPG
Еті рукі дєлают чіста шансон
Файл:Карлсон2.JPG
Брат Карлсон с брацкой любовью


Воровочькі , воровкі,
Воровкі - вараваєчкі,
Доведьот верьовочька
До шконочкі, до паєчкі.
На свободє єсть у вас
Ромашкі да жиганчікі,
А на зонє будут вам
Злиє вертухайчікі.
~ Варавайкі по тємє


Па тундрє, па желєзнай дарогє
Гдє ходіт поєзд «Варкута - Лєнінґрад»
~


Шансон — зведений брат Карлсона. Окрім шугати на пропеллері, лякати підстаркуватих домогосподинь і жерти варення, шарить чисто співати хриплим голосом ротом із золотими коронками. Мешкає в підворітнях, маршрутках, на гаражах та ізоляторах тимчасового тримання. Звичайним людям являється в образі бомжа в кепці з гітарою / балалайкою / гармошкою в руках.

Застереження[ред.]

Якщо у Шансона в руках замість гітари / балалайки / гармошки — бандура, кобза чи, спаси, Господи, трембіта — то не Шансон. То Козак Мамай.

Історія[ред.]

Коли древні гуцули лупали бартков мамонтів, їх дикі сусіди пили настоянку з мухоморів і натягали струни з тонкого кишківника дикого очеретяного кота на балалайку. Після отримання приходу і висихання струн ці сусіди волали войовничих пісень про

«Ципльонок жарєний, ципльонок варєний» і
«Циганка с картамі, дарога дальняя; дарога дальняя, казьонний дом...»

Волання розносилися усією округою. Щоб хоч якось заглушити тужливі завивання, стародавні гуцули були вимушені вигадувати трембіту.

Сусіди не здавалися. Перевискуючи рев трембіти, вони продовжували виконання своїх

«Граждані, купітє паППіроси! ПаАдхаді, салдати і матроси!..»

Так в суворій борні народився Шансон — Бох сусідів з балалайками. Рвалися струни. Дикі очеретяні коти заносилися до Червоної книги, але процеСС пашол. Привид Шансона ширяв просторами Євразії. Наче зловісний Бетман, ніс Шансон радість культурки в маси знедолених лісових мешканців. Несе він цю радість і донині. Тільки балалайка погладшала, кути зтерлися; нині дівайс виконується у формі товстої бандерші з борделю на вході до станції Бандерівська Львівського метрополітену, і називається по-модньому «гітара».

Сучасність[ред.]

Гітара с трєснувшею декой
пойоть, смійоцца і ридаїть,
І зачарованниє зекі
на нарах пайку доїдають
~


Козьол, какой же ти козьол, с такого мудака нє будєт молока!
~ — от і правильно!! Катруся Вогник, вона ж Катя Оґоньок жжод!


Наївні у своїй жабоїдній дієті французи, не знаючи про задавнену історію воєн і перемог між балалайкою та кобзою, у всій глибині своєї простоти вважали шансоном звичайний міській романс під шарманку десь поблизу Єлісейських полів. Довелося Духові Шансона чіста і канкрєтна расставіть всє кришкі над «Йот». Це не зупинило притік жерців Шансона, проте зарамзіло всьо по-панятіям.

Жерці Духа Шансона[ред.]

  • Шарль Азнавур
  • Мірей Матьє
  • Едіт Піаф
  • Анатолій Простиня Полотно
  • Єлена Ваєнга
  • Вальдемар Кабозя
  • Гурт «Бутилка» «Бутирка»
  • Віктор Корольов
  • Аркадій Сєвєрний
  • Мафік
  • Стас Міхайлов (БезТебяєв)
  • Андрій Бандера
  • Юра Глазов-Алмазов
  • Пьотр Лєщєнко
  • В. С. Висоцький
  • Міхаїл Еліпс Круг
  • Його ж жЕна, нині вдова Іріна
  • Віллі Токарєв
  • Міхуїл Шуфутінський
  • Льоня Космос
  • О.Розенбаум (відхрещується)
  • Алєксандр Новікоф
  • Ґарік Крічеффскій
  • Міхаїл Звєздінский
  • Льйубоффь Успєнскайа
  • Катруся Вогник
  • Віка Циганова
тисячі їх…

Адепти[ред.]

«Усікі блатниє, ручка крєндєльком
Галіфе штабниє, сєриє на йом...»
  • Школярі економічно-правових коледжів і студенти хіміко-технологічних факультетів
  • Пролетарі всіх країн - єднайтеся!
  • Далекобійники
  • Токарі четвертого розряду і фрезерувальники третього [1]

Тематика[ред.]

Дух Шансону, що зходить на адептів шансону, надихає адептів шансону на саму різноманітну хрінь. Створюються і співаються пісні на три акорди, проте абсолютно різнопланові і багатовекторні.

Зона мая, зона, в три ряда колючка;
А за етой зоной — Родіна моя!!
~ Пісня про зону РОДІНУ!!


Автори шансону — братва дуже різноманітна. Від високоінтелектуальних метрів, як то Володимир Висоцький чи Міхіїл Шуфутінський до різноманітних екологічних організацій типу «Лєсапавал» чи «Варавайкі», які свої шлягери пишуть за принципом „і сделаєм всьо тупо по уму!“. Якби останніх вчителем був Йода мудрий майстер, то цвяхосмиком 3,14здив їх не менше тричі до- і тричі опісля обіду, щоб Дух Шансона не паскудили вони.

Шир тематики духу шансону
Ой, ґдє бил я вчєра, нє найду, хоть убєй! Только помню, что стєни с обоямі
Помню, Клавка била, і подруга прі єй; і целавалсі на кухнє с обоимі
~ Володимир Семенович про жизнь


Отже,[ред.]

  • за жизнь (просто за жизнь) («Настрою гітару под *б твою мать, пайду по бульвару бл*дєй собірать»)
  • за жизнь варавскую па-панятіям; отдєльно — за рєальних пацанчіков і вєрних дєвчьонок, коториє ждут / жгут / любят («Помнішь, дєвочка, гуляли ми в саду, Я бессовєстно нарвал букєт із роз. Дай бог памяті, в каком ето году? Я нє чувствовал ладонямі заноз.»)
  • за мєнтов, шалав, фраєров і прочьїх *** (жизня беспрєдєльная, нє па-панятіям) по каторим плачєт пєро, заточка, волина, its («Ну і пусть рісуєт; Нінка, ето ж мєнт, я знаю...»)
  • за зону («Бить может старая тюрьма центральная меня — парнішечьку — на-новай ждьот!»)
  • за казаков (ні, не козаків, а саме казаков...На Дану на Донє гулєвалі коні... «Под ольхой задрємал єсаул малоденькій Пріклонил голову к доброму сєдлу Не буді казака, ваше благородіє, Он во снє відіт дом, мамку да вєтлу»)
  • за євреїв («Било время, билі сіли, Да уже нє то. Годи волоси скосілі, Витєрлі мойо пальто. Жил одін єврей, Так он сказал, что всьо проходіт.»)
  • за географію мєст нє столь аддальонних («На Колимє, гдє тундра и тайга кругом, Срєді замьорзших єлєй і болот...»)
  • за прєдставітєлєй правільних пацанскіх профєсій, як-то маршрутнікі, дєсантнікі, дальнобойщікі («Назад пятьсот, впєрьод пятьсот: і кто там послє разбєрьот?..»)
  • просто хрінь («А белий лєбєдь на пруду качаєт павшую звєзду; На том пруду куда тебя я привєду»)

Маючи гітарку, чи синтезатора, кожен з нас може притулитися до сприйняття Духа Шансона. Біломорину в зуби, кєпку поглибше на очі, і задушевно так... («Тєло в лучах заката, Бронзовой кожи цвєт, Воздух любві смешался С запахом сігарєт...»)

Вобщєм[ред.]

Пацани, живітє па-панятіям, слушайтє шансон! І да прєбудєт с вамі Дух Шансона вєчно.

Інакше
Пастой, паравоз, не стучіте, кальоса,
Єсть врємя заглянуть судьбє в глаза.
Пака єще не поздна нам сделать астанофку.
Кандуктор, нажмі на таррмаза!

Примітки[ред.]

  1. Ці два види разом із очеретяним котом без кишківника занесені у Червону Книгу